wEEb joomla

Хронічний гастрит у собак: клінічні та морфологічні аспекти

А. А. Марунчин, кандидат ветеринарних наук, начальник ветеринарної служби Національного цирку України, клініка «УніВет», м. Київ,

 

О. Г. Курик, доктор медичних наук, головний науковий співробітник наукового відділу малоінвазивної хірургії ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС, зав. патогістологічним центром Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг», м. Київ

 

Постановка проблеми. Актуальність клінічних досліджень захворювання шлунка в собак обумовлена значною кількістю пацієнтів, у яких спостерігається симптомокомплекс гострого чи хронічного гастриту. В сучасних умовах застосування ендоскопії з біопсією і подальшим морфологічним дослідженням в значній мірі полегшує верифікацію діагнозу і надає можливість проведення адекватної терапії.

 

Головним етіологічним фактором хронічного гастриту є Helicobacterpylori. Відомо, що за дослідженнями (1, 2) бактеріїH. pylori інфікують слизову оболонку шлунка не тільки у собак, але й у котів. До речі, у повідомленнях (3, 4) бактерії H. pylori можуть проникати в тонкий відділ кишечника та печінку, однак патогенність їх залишається дискутивною.

 

Окремі автори висловлюють також думку про малу ефективність та короткотривалий позитивно-терапевтичний лікувальний ефект, оскільки швидко відбувається реінфекція і відповідно рецидив захворювання. З цим фактом безперечно можна погодитися, але все ж таки лікарський супровід пацієнта базується саме на підвищенні якості життя, в даному випадку мова йде про зменшення інтоксикаційних станів і відповідно страждання тварини від захворювання.

 

Встановлено, що при зараженні спочатку виникає гостра інфекція шлунка, при цьому запальна реакція слизової оболонки проявляється у вигляді нейтрофільного гастриту з транзиторною гіпохлоргідрією. Через декілька місяців, без застосування еридикаційної терапії, запалення переходить у хронічну форму. В медицині цей аспект розглядається ініціюючим фактором передракового стану шлунка (5–11). Парадигма змін слизової оболонки шлунка включає феномен кишкової метаплазії, призводить до атрофії, дисплазії, неоплазії епітелію та спричиняє рак шлунка кишкового типу.

 

При вивченні розповсюдження бактерій H. pylori у тварин, в яких спостерігається хронічна рвота, встановлено, що ступінь інфікування може становити від 40 до 100 % випадків (12). У таких ситуаціях проведення ерадикаційної терапії зменшує або повністю ліквідує клінічну симптоматику хелікобактерної інфекції. Однак, на думку окремих авторів (13), в інфікованих тварин не завжди проявляються симптоми захворювання, також не до кінця вивчено наскільки змінюється функція шлунка.

 

У наших умовах об’єктивні дані про кількість інфікованих собак в субклінічній формі отримати сьогодні складно, оскільки у більшості випадків дослідження проводяться лише при хронічному перебігу захворювання з тривалою хелікобактерною контамінацією. Впливають на це різноманітні фактори – небажання власників тварин, а іноді й лікарів, направити пацієнта на раннє дослідження, можливо і економічні проблеми. Відповідно скринінгові ендоскопічні дослідження на часі нами не проведені.

 

Хронічний гастрит і інфекція H. pylori. Хронічний гастрит означає хронічне запалення всієї стінки шлунка, однак клініко-морфологічно йдеться лише про слизову оболонку, де поряд із запальними і дистрофічними процесами розвивається порушення клітинного оновлення, що є важливою ознакою хронізації. Саме дисрегенерація визначає морфогенез, клініко-морфологічну картину і прогноз хронічного гастриту (14).

 

Специфічною гістоморфологічною ознакою хронічної H. pyloriє ушкодження епітеліальних клітин та запальний інфільтрат у власній пластинці слизової оболонки, який складається з поліморфонуклеарних клітин. Останні містять Т- і В-лімфоцити, моноцити та плазмоцити. Також, наявність лімфоїдних фолікулів, яких немає в нормі, вказує на хронізацію бактеріальної інфекції. Окрім цього, H. pylori значно знижує продукцію і порушує протекторні властивості муцину, який виконує захисну функцію від проникнення токсинів і канцерогенів. Таким чином порушується система клітинного оновлення в шлунку, результатом чого може стати заміщення шлункового епітелію метапластичним, диспластичним і неопластичним.

 

Згідно з сучасними настановам, «хронічний гастрит» – поняття морфологічне, і про наявність хронічного запалення йтиметься лише тоді, коли воно знайдене при гістологічному дослідженні.

 

Матеріали і методи. Об’єктом дослідження були дорослі тварини різних порід, в яких періодично спостерігались наступні симптоми захворювання: рвота після поїдання кормів або на голодний шлунок, наявність слизу в рвотних масах, іноді з ознаками вмісту крові, часто виникала нетривала анорексія, метеоризм кишечника, діарея, у окремих тварин виникла кахексія.

 

Тварини направлялись з ветеринарних клінік м. Києва для проведення діагностичного дослідження езофагогастродуоденоскопії (ЕГДС) з метою постановки заключного клінічного діагнозу.

 

Анестезіологічне забезпечення проведення ЕГДС здійснювали неінгаляційним та інгаляційним наркозом. У переднаркозний період витримували тварину на голодній дієті 24 год, водна дієта становила 8–10 год.

 

Індукція в наркоз. Суміш неінгаляційних анестетиків: домітор (медетомідин гідрохлорид) 0,01 мг/кг та бутомідор (буторфанол як тартрат) 0,1 мг/кг вводили внутрішньом’язово. Далі здійснювали моніторинг за анестезованою твариною клінічними методами. При досягненні глибокого ступеня знеболювання, достатнього для проведення ЕГДС починали дослідження. В окремих випадках, у тварин зі збудливою нервовою системою, при недостатньому розслабленні м’язів та хоча б частковій відновлювальній реакції на больові стимули, додатково анестезію поглиблювали інгаляційним наркозом. Для цього застосовували апарат низькопотокової інгаляційної анестезії KOMESAROFFMINI-COM по закритому контуру.

 

Анестезовану тварину вкладали в грудне або бокове положення. Щелепи від змикання фіксували ротоблокатором, підтягували язик вперед і оглядали ротову порожнину та гортань ларингоскопом. Дослідження проводили гастродуоденофіброскопом GIF-E Olympus (рис. 1, 2).

 

Ris. 1 

Рис. 1. Анестезована тварина на початку дослідження

 

Ris. 2 

Рис. 2. Проведення ЕГДС ендоскопом GIF-E Olympus

 

За наявності ендоскопічної патології слизової оболонки та для оцінки виразності запалення в антральному відділі і тілі шлунка брали з антруму ендоскопічними щипцями типу «щурячий зуб» три біоптати (шматочки слизової оболонки з великої і малої кривизни), з тіла – 2 біоптати. Далі біоптати фіксували у 10%-му розчині нейтрального формаліну.

 

Матеріал проводили у гістопроцесорі карусельного типу STP-20, для заливки парафінових блоків використовували станцію EC-350, для нарізання парафінових блоків – ротаційний мікротом серії HM-340E, для фарбування гістологічних препаратів автомат Robot_Stainer HMS-740 (усі апарати компанії Microm, Germany). Препарати зафарбовували гематоксиліном-еозином і реактивом Гімзи (для виявлення Н. pylori). Використовували мікроскоп Axioskop 40 з цифровою камерою AxioCam MRc 5 (компанія Karl Zeiss).

 

Результати та обговорення.

Представляємо 12 випадків хронічного гастриту, підтверджених морфологічно, у пацієнтів віком від 3 місяців до 5 років. Раніше вважали, що хронічний гастрит спостерігається у собак старших 1 року, однак у наших дослідженнях були випадки захворювання у пацієнтів 3, 6 і 8 місяців. За аналогією, в останні роки описані випадки хронічного гастриту у дітей віком 8–9 років (8), отже тенденція «омолодження» хронічного гастриту є актуальною.

 

При хронічному гастриті можуть переважати як запальні зміни, так і дистрофічно-дисрегенераторні, що виникають як наслідок запального процесу і безпосередньої дії H.  pylori.

 

Оскільки хронічний гастрит обов’язково потребує морфологічного підтвердження, представляємо морфологічну картину змін слизової оболонки шлунка.

 

Пацієнт 1: собака породи чихуахуа, кличка Льова, 5 років

У слизовій оболонці шлунка вогнищеві помірні інфільтрати з лімфоцитів, гістіоцитів, поодиноких плазматичних клітин; вогнищеве розростання фіброзної тканини з заміщенням залоз слизової – хронічний гастрит з явищами атрофії (рис. 3); при фарбуванні за Романовським-Гімзою знайдені бактерії H. pylori в невеликій кількості (рис. 4).

 

Ris. 3. Slizova shlunka vognishcev pom rn nf ltrati z l mfocit v g st ocit v plazmatichnih kl tin

Рис. 3. Слизова шлунка – вогнищеві помірні інфільтрати з лімфоцитів, гістіоцитів, плазматичних клітин; повнокров'я капілярів; вогнищева помірна атрофія – хронічний гастрит з явищами атрофії. Фарбування гематоксліном-еозином. Збільшення х200

 

Ris. 4 Slizova shlunka bakter ї Helicobacter pylori v nevelik j k lkost

Рис. 4. Слизова шлунка – бактерії H. pylori у невеликій кількості (у вигляді маленьких темних крапок як на поверхні, так і в глибині епітелію слизової). Фарбування за Романовським-Гімзою. Збільшення х400

 

Пацієнт 2: собака породи мальтезе, кличка Нікі, 2 роки

Слизова шлунка – в стромі помірне розростання фіброзної тканини, вогнищева помірна інфільтрація з лімфоцитів, гістіоцитів, поодиноких плазматичних клітин; на цьому фоні вогнищева гіперплазія залоз, місцями з явищами слабо вираженої дисплазії (формування структур з 2–3 залоз, більш інтенсивне забарвлення ядер епітеліальних клітин і цитоплазми). Морфологічна картина відповідає хронічному атрофічно-гіперпластичному гастриту з вогнищевою слабо вираженою дисплазією залоз (рис. 5). При фарбуванні за Романовським-Гімзою виявлені бактерії H. pylori у невеликій кількості (рис. 6).

 

Ris. 5. Slizova shlunka pom rne rozrostannya f broznoї tkanini vognishceva pom rna nf ltrac ya

Рис. 5. Слизова шлунка – помірне розростання фіброзної тканини, вогнищева помірна інфільтрація з лімфоцитів, гістіоцитів, поодиноких плазматичних клітин; помірна гіперплазія залоз; вогнищева слабо виражена дисплазія залоз. Фарбування гематоксиліном-еозином. Збільшення х400

 

Ris 6. Slizova shlunka nayavn st' bakter j NR v nevelik j k l'kost . Zabarvlennya za G mza. h400.

Рис. 6. Слизова шлунка – наявність бактерій H. pylori в невеликій кількості. Фарбування за Романовським-Гімзою. Збільшення х400

 

Пацієнт 3: собака породи йоркширський тер'єр, кличка Тефі, 8 місяців

У фрагментах слизової шлунка поодинокі лімфоцити, гістіоцити в стромі (що є нормою, 3–5 клітин в стромі слизової в полі зору); помірне повнокров'я судин. В одному із шматочків відмічається скупчення лімфоцитів, що швидше є не характерною ознакою запалення, а реакцією імунної відповіді. Відмічаються невеликі ділянки помірно вираженого фіброзу в стромі. При фарбуванні препаратів за Романовським-Гімзою на H. pylori бактерії не виявлені.

 

При перегляді препаратів на великому збільшенні мікроскопа звертає на себе увагу наявність дистрофічних змін у спеціалізованих – головних і частково парієтальних клітинах епітелію у вигляді зернистості цитоплазми (рис. 7), що може свідчити про токсичний вплив на слизову будь-яких агентів (що містяться, зокрема, в продуктах). Можливо, для даної тварини неправильно підібраний характер годівлі, з урахуванням особливостей даної породи.

 

Ris. 7. Slizova shlunka distrof chn zm ni (zernist st' citoplazmi) u golovnih kl tinah.

Рис. 7. Слизова шлунка–дистрофічні зміни (зернистість цитоплазми) у головних клітинах.Фарбування гематоксіліном-еозіном. Збільшення х400

 

Пацієнт4: собака породи доберман, кличка Барік, 3,5 роки

У двох шматочках фрагменти слизової практично без запальної інфільтрації, з поодинокими лімфоцитами, гістіоцитами в стромі, що є варіантом норми. В одному з цих шматочків – гіперплазія залоз слизової. У двох інших шматочках слизової шлунка – виражена дифузна полімфорно-клітинна запальна інфільтрація з лімфоцитів, гістіоцитів, плазматичних клітин; запальний інфільтрат розсовує і заміщає залози слизової – хронічний гастрит (рис. 8). Виявлені бактерії H. pylori в значній кількості (рис. 9).

 

Ris. 8. Slizova shlunka virazhena difuzna pol mforno kl tinna zapalna nf ltrac ya zapalnij nf ltrat rozsovuє zam shcaє zalozi 

Рис. 8. Слизова шлунка – виражена дифузна поліморфно-клітинна запальна інфільтрація; запальний інфільтрат розсовує і заміщає залози слизової. Фарбування гематоксиліном-еозином. Збільшення х400

 

Ris. 9. Slizova shlunka nayavn st' Helicobacter pylori. Zabarvlennya za G mza. h400. 

Рис. 9. Слизова шлунка – наявність H. pylori. Фарбування за Романовським-Гімзою. Збільшення х400

 

Пацієнт 5: собака породи голден ретрівер, кличка Баррі, 4 роки

Біопсія шлунка – гіперпластичний поліп з переважною гіперплазією головних і обкладочних клітин шлункових залоз, порушенням за рахунок цієї гіперплазії архітектоніки (будови) слизової (рис. 10); вогнищевий фіброз з формуванням ніжки поліпа (рис. 11). При фарбуванні за Романовським-Гімзою бактерії H.pylori не виявлені.

 

Ris. 10. Pol p shlunka. Zabarvlennya gematoksil nom eozinom. Uv. h3,5.

Рис. 10. Поліп шлунка. Фарбування гематоксиліном-еозином. Збільшення х3,5.

 

Ris.11. Pol p shlunka vognishcevij f broz. Zabarvlennya za G mza. Uv. h100.

Рис. 11. Поліп шлунка – вогнищевий фіброз. Фарбування за Романовським-Гімзою. Збільшення х100.

 

Пацієнт 6: собака породи бішон фрізе, кличка Ірвінг, 6 років

У фрагментах слизової оболонки шлунка хронічний поверхневий гастрит; у слизовій визначається вогнищева помірна інфільтрація лімфоцитами, гістіоцитами, поодинокими плазматичними клітинами (рис. 12); наявність лімфоідного фолікула, що є ознакою хелікобактерного гастриту. При фарбуванні за Романовським-Гімзою H. pylori визначаються у помірній кількості в епітелії і на поверхні епітелію слизової (рис. 13).

 

Ris. 12. Slizova shlunka vognishceva pom rna nf l'trac ya l mfocitami, g st ocitami, plazmatichnimi kl tinami. 

Рис. 12. Слизова шлунка – вогнищева помірна інфільтрація лімфоцитами, гістіоцитами, плазматичними клітинами. Фарбування гематоксиліном-еозином. Збільшення х200

 

 Ris 13

Рис. 13. Наявність H. pylori на поверхні епітелію слизової. Фарбування за Романовським-Гімзою. Збільшення х400

 

Пацієнт 7: собака породи бівер йорк, кличка Анабель, 4 роки

У фрагменті слизової шлунка відмічається атрофія – помірне розростання фіброзної тканини під епітеліальним шаром, дистрофічні зміни циліндричного епітелію слизової, вогнищева помірна лімфо-гістіоцитарна інфільтрація (рис. 14). Виявлені бактерії H. pylori – у вигляді невеликих скупчень, переважно спорових форм (рис. 15). Дані зміни характерні для хронічного атрофічному гастриту, неактивного (переважають не запальні зміни, а атрофічні, дегенеративні процеси в слизовій шлунка).

 

Ris. 14. Slizova shlunka atrof ya pom rne rozrostannya f broznoї tkanini p d sharom cil ndrichnogo ep tel yu

Рис. 14. Слизова шлунка – атрофія, помірне розростання фіброзної тканини під шаром циліндричного епітелію; вогнищеві помірні лімфо-гістіоцитарні інфільтрати; помірне повнокров'я капілярів. Фарбування гематоксиліном-еозином. Збільшення х400

 

Ris. 15. Slizova shlunka nayavn st bakter j Helicobacter pylori vognishcevo u viglyad skupchen

Рис.15. Слизова шлунка – наявність бактерій H. pylori – вогнищево, у вигляді скупчень, переважно у вигляді спорових форм. Фарбування за Романовським-Гімзою. Збільшення х400

 

Пацієнт 8: собака породи бордоський дог, кличка Аміна, 3 роки

У шматочках слизової шлунка вогнищева виражена атрофія – розростання фіброзної тканини з заміщенням частини залоз; в стромі поодинокі лімфоцити, гістіоцити; повнокров'я капілярів (запальна інфільтрація практично відсутня, на перший план виступають атрофічні зміни) (рис. 16). Згідно з даними літератури, при хронічному гастриті переважають дегенеративні процеси в стінці шлунка; можуть переважати атрофічні або гіпертрофічні процеси. Даний варіант можна віднести до хронічного гастриту, проте антибактеріального лікування в даному випадку не потрібно, оскільки в даний час немає запальної інфільтрації, бактерії H. pylori не знайдені.

 

Ris 16 

Рис. 16. Слизова шлунка – виражене розростання фіброзної тканини з вогнищевим заміщенням залоз; повнокров'я капілярів. Фарбування гематоксиліном-еозином. Збільшення х200

 

Пацієнт 9: собака породи мальтійська болонка, кличка Бані, 5 років

Фрагменти слизової шлунка (антральний відділ) – у стромі спостерігається розростання фіброзної тканини (рис. 17), вогнищева помірна інфільтрація з лімфоцитів, гістіоцитів; на цьому фоні помірна гіперплазія залоз. Морфологічна картина відповідає хронічному атрофічно-гіперпластичному гастриту. При фарбуванні за Романовським-Гімзою виявлені бактерії H.pylori в невеликій кількості.

 

Ris 17 

Рис.17. Слизова шлунка – ділянка з переважанням атрофічних змін (праворуч). Фарбування гематоксиліном-еозином. Збільшення х200

 

Пацієнт 10: собака породи мальтезе, кличка Чівас, 1,5 року

У слизовій шлунка визначається осередкове розростання фіброзної тканини, в якій є вогнищева інфільтрація з лімфоцитів, гістіоцитів, плазматичних клітин (рис. 18). Фіброзна тканина розростається між покривним стовпчастим епітелієм слизової і кінцевими відділами шлункових залоз, які повинні відкриватися в шлункові ямки (поглиблення покривного епітелію). Розростання фіброзної тканини між епітелієм і вивідними протоками шлункових залоз призводить до порушення функції слизової шлунка, оскільки кінцеві відділи залоз, що виробляють шлунковий секрет з ферментами, не відкриваються в шлункові ямки. На поверхні епітелію слизової виявлені бактерії H. pylori в невеликій кількості (рис. 19). Дана гістологічна картина відповідає вогнищевому хронічному атрофічному гастриту.

 

Ris. 18. Slizova shlunka oseredkove pom rne rozrostannya f broznoї tkanini z vognishcevoyu nf ltrac єyu

Рис. 18. Слизова шлунка – осередкове помірне розростання фіброзної тканини з вогнищевою інфільтрацією лімфоцитами, гістіоцитами, плазматичними клітинами. Фарбування гематоксиліном-еозином. Збільшення х400

 

Ris 19

Рис. 19. Слизова шлунка – в епітелії виявлені бактерії H. pylori в невеликій кількості. Фарбування за Романовським-Гімзою. Збільшення х400

 

Пацієнт 11: собака породи французький бульдог, кличка Франк, 6 місяців

У фрагменті слизової шлунка помірне розростання фіброзної тканини навколо залоз слизової, помірна інфільтрація з лімфоцитів, гістіоцитів, поодиноких плазматичних клітин; помірне повнокров'я капілярів – явища хронічного гастриту (рис. 20). При фарбуванні за Романовським-Гімзою знайдені бактерії H. pylori у невеликій кількості (рис.21).

 

Ris. 20. Slizova shlunka pom rne rozrostannya f broznoї tkanini navkolo zaloz pom rna nf ltrac ya 

Рис.20. Слизова шлунка – помірне розростання фіброзної тканини навколо залоз, помірна інфільтрація з лімфоцитів, гістіоцитів, поодиноких плазматичних клітин; помірне повнокров'я капілярів. Фарбування гематоксиліном-еозином. Збільшення х200

 

Ris 21

Рис.21. Слизова шлунка –наявні H.pylori у невеликій кількості. Фарбування за Романовським-Гімзою. Збільшення х400

 

Пацієнт 12: собака породи французький бульдог, кличка Марсель, 3 місяці

У фрагментах слизової шлунка спостерігаються помірні атрофічні зміни – розростання фіброзної тканини, запальної інфільтрації немає (поодинокі лімфоцити, гістіоцити, які є в нормі). Слизова шлунка вистелена стовпчастим епітелієм, який занурюється у власну пластинку, утворюючи шлункові ямки, в які повинні відкриватися вивідними протоками шлункові залози. В даному випадку не всі залози відкриваються в ямки, через те що між епітелієм і кінцевим відділом залози знаходиться фіброзна тканина (рис. 22). Оскільки в залозах містяться головні і парієтальні клітини, які виділяють секрет з необхідними ферментами, розростання фіброзної тканини між епітелієм і залозами, що не відкриваються кінцевими відділами в ямки з епітелієм, порушує функцію слизової шлунка. При фарбуванні за Романовським-Гімзою бактерії H. pylori не виявлені.

 

Ris. 22. Slizova shlunka vognishcevij f broz atrof ya lishe zalozi po krayah z єdnuyutsya viv dnimi protokami z yamkami

Рис. 22. Слизова шлунка – вогнищевий фіброз (атрофія); лише залози по краях з'єднуються вивідними протоками з ямками, три залози посередині не мають виходу через розростання фіброзної тканини. Фарбування гематоксиліном-еозином. Збільшення х200

 

Висновки

  1. 1. Хронічний гастрит є актуальною проблемою всіх вікових категорій пацієнтів.
  2. 2. При хронічному гастриті в слизовій шлунка поряд із запальними змінами переважають дегенеративні зміни епітелія, атрофічні або гіпертрофічні процеси.
  3. 3. Хронічний гастрит потребує своєчасної діагностики, лікування і подальшого вивчення пато- і морфогенеза цієї патології з метою її профілактики.

 

Література:

1. Simpson, K.W.,Neiger, R., DeNovo,R., Sherding, R. TherelationshipofH. spp. Infectiontogastric disease in dogs and cats. Journal of Veterinary Internal Medicine 2000; 14; 223-227.

 

2. Simpson, K.W., Strauss-Ayali,D.,Neiger,R.Gastric H.  –infection. In: August, J.R.(ed.) Consultation in Feline Internal Medicine,4th edn. Philadelphia: W. B. Saunders, 2001: 91-97.

 

3. Neiger,R.,Dieterich,C., Burnens,A. P. et al. Detection and prevalence of H.  infection in pet cats. Journal of Clinical Microbiology 1998; 36: 634-637.

 

4. Eaton, K. A., Dewhirst, F. E., Paster, B. J. et al. Prevalence and varieties of H.   species in dogs from random sources and pet dogs: animal and public  health implications. Journal of Clinical Microbiology 1996; 34: 3165-3170.

 

5. Курик О. Г., Соловйова Г. А., Яковенко В. О.,Хронічний гастрит і передракові зміни слизової оболонки шлунка: морфологічні аспекти. Сучасна гастроентерологія, № 4(48) 2009.

 

6. Аруин Л. И. H. pylori: каким образом один возбудитель вызывает разные болезни / Л. И. Аруин // Эксперим. и клин. гастроэнтерология. – 2004. – № 1. – С. 36–41.

 

 7. Аруин Л. И., Капуллер Л. Л., Исаков В. А. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника. – «Триада-Х», Москва, 1998. – 483 с.

 

8. Домарадский И. В. Вопросы патогенности H.  pylori / И. В. Домарадский // Эпидемиология и инфекц. болезни. – 2001. – № 2. – С. 45–47.

 

9. Ивашкин В. Т. H.  pylori: революция в гастроэнтерологии : учеб. пособие / В. Т. Ивашкин, Ф. Мегро, Т. Л. Лапина. – М. : Триада-Х, 1999. – 255 с.

 

10. Кашин С. В. Атрофия, метаплазия, дисплазия – факторы риска развития рака желудка: обратимы ли эти изменения слизистой оболочки? / С.В.Кашин, А. С. Надеждин, И. О. Иваников // Клин. перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. – 2006. – № 2. – С. 13–17. 11. Кононов А. В. Воспаление как основа H.  pylori-ассоциированных болезней: от гастрита до рака желудка // Труды II съезда Российского общества патологоанатомов. М., 2006. – С. 229-231.

 

12. Warren, J.R., Marshall, B. J. Unidentifiedcurvedbacilliofgastricepitheliuminactivechronicgastritis. Lancet 1983; 1: 1273-1275.

 

13. Fox, J. G., Lee, A. The role of H.  species  in newly recognized gastrointestional tract diseases of animals. Laboratory Animal Sciences 1997; 47: 222-225.

 

14.Курик О. Г., Захараш М. П.,Яковенко В. О., МитуричГ. Д., Хронічний атрофічний гастрит у дітей віком 8—9 років: ендоскопічна і морфологічна діагностика. № 1 (57) • 2011 Cучасна гастроентерологія.