wEEb joomla

Діагностична гнучка відеобронхоскопія у тварин

УДК 619:616.2-072

 

А.А. Марунчин, кандидат ветеринарних наук, начальник ветеринарної служби Національного цирку України , клініка «УніВет» м. Київ

 

На сьогодні існують певні складності адекватної оцінки ступеня запального процесу бронхолегеневої системи тварин. Як доводить клінічна практика, незважаючи на певні успіхи у вивченні етіологічних чинників та патоморфозу пульмонологічних захворювань, не виключаються ризики хронізації процесу. Тому, саме у цьому аспекті, складно прогнозувати трансформацію легких форм захворювань в більш тяжкі.

 

За повідомленнями, у гуманній медицині [1] серед населення кількість захворювань органів дихання зростає. Зокрема йдеться про респіраторні інфекції, рецидивуючий бронхіт, повторну пневмонію тощо. Пояснюється це все більшим впливом негативних факторів зовнішнього середовища, пов’язаних із техногенною діяльністю та екологічним неблагополуччям.

 

Утім, саме на перших етапах бронхолегеневого захворювання, важливо адекватно оцінити складність запалення, щоб спрогнозувати можливі ускладнення та ризики розвитку хронічного процесу [ 2 ]. 

 

Щодо схильності окремих порід собак, які за анатомічними особливостями будови дихальних шляхів найбільше страждають на легеневі захворювання, це звичайно брахіоцефали (англійський та французький бульдог, мопс, боксер, пекінес та ін.). Досить вузькі ніздрі, довге м’яке піднебіння, яке не пропорційне по відношенню до відносно короткого черепа, що спричиняє стиснення дихальної щілини. Окрім цього досить поширеною вродженою патологією в окремих порід (йоркширський тер єр, чихуахуа та ін.) є аномалії розвитку хрящів гортані та дефекти трахеї, що обумовлює часті респіраторні захворювання. Вчасне призначення антибактеріальної та бронхолітичної терапії у хворих тварин тимчасово зменшує респіраторну симптоматику.

 

З огляду на вищезазначене, за сучасних умов, поряд з рентгенологічним дослідженням, для оцінки ативності та тривалості запалення, анатомо-фізіологічних особливостях, структурно-функціональних змін дихальних шляхів, є застосування бронхоскопії [ 3 ]. Саме цьому напрямку досліджень за об’єктивних причин, у ветеринарній практиці приділено не достатньо уваги, що і спонукає нас на глибоке вивчення дихальної патології.

 

Мета дослідження. Встановити ендоскопічним методом причини порушення трахео-бронхіальної прохідності і характер ендобронхіальних змін у тварин з рецидивуючими бронхолегеневими захворюваннями.

 

Матеріали та методи. Під нашим спостереженням у 2015році було 27 тварин з рецидивуючим або затяжним кашлем, порушенням трахеальної прохідності (15 йорширських терєрів; 5 французьких та 2 англійських бульдогів; 4 сервали; 1 каракал). Тварин направляли з клінік ветеринарної медицини м. Києва, для проведення діагностичної бронхоскопії з метою уточнення та встановлення заключного клінічного діагнозу.

 

У 12-ти пацієнтів на рентгенограмах були ознаки вродженої вади, а саме - звуження (колапс) трахеї, у інших 15-ти посилення бронхіального малюнку з ділянками гіпопневматизації легеневої тканини. В клінічній картині рецидивуючого захворювання був глибокий затяжний вологий кашель, аускультативно сухі та вологі хрипи.
Бронхологічне обстеження тварин проводилося за допомогою ветеринарного гнучкого відеобронхоскопу компанії KRUUSE (vScope 2 Videoendoscope), довжина якого 60 см, діаметр гнучкої частини та дистального кінця 4,3 мм та 5,5 мм; відповідно діаметр інструментального каналу 1.2мм та 2,0мм (рис. 1).

 

 image001 

Рис.1. Діагностична гнучка бронхоскопія сервала (Leptailurus serval)

 

Бронхоскопія включала візуалізацію трахеобронхіального дерева (виявлення вад розвитку трахеї та бронхів, ступінь змін слизової оболонки бронхів), та пряму біопсію ендоскопічними щипцями слизової оболонки бронхів або патологічного утворення для цитоморфологічного дослідження.

 

Ендоскопічні дослідження проводились з дотриманням правил біоетики та за погодженням з власниками тварин, які отримували на руки оформлений протокол, фото - та відео матеріали результатів обстеження.

 

Техніка гнучкої бронхоскопії. Фібробронхоскопія проводилась під загальним знеболюванням. Індукцію в наркоз здійснювали шляхом внутрішньом’язової ін’єкції суміші неінгаляційних анестетиків, а саме: Медітін 0,1% (Api-San) в дозі 0,01мг/кг (медетомідину гідрохлорид) та Alvegesic 10мг/мл (буторфанол як тартрат) в дозі 0,1мг/кг.

 

При досягненні адекватного рівня анестезії для проведення дослідження, щелепи тварини фіксували ротоблокатором. Знеболення слизової оболонки верхніх дихальних шляхів та гортані поглиблювали розпиленням 10%-го розчину лідокаїну. В окремих випадках комбінували загальну анестезію застосуванням інгаляції ізофлурану по закритому контуру. Для цього використали прилад Komesaroff mini-com [ 4 ] (рис.2).

 

 

image003 

Рис.2. Застосування портативного ларингоскопу

 

Оскільки у досліджуваних тварин внаслідок хронічного патологічного процесу спостерігалось порушення фунції дихання і зменшення дихального об’єму, а також під дією комбінації знеболювальних засобів виникали такі побічні дії, як: диспное, нетривале апное, що призводить до глибокої гіпоксемії, функцію дихання підтримували дихальним аналептиком Dopram (20мг/мл) в дозі 5мг на 10кг маси тіла тварини.

 

Ендоскопічний огляд починали з ротової порожнини (оротрахеально). Першим анатомічним орієнтиром слугує надгортанник, який закриває вхід у гортань. У різних за видом, розміром та масою тіла тварин він має певні анатомічні особливості. В наших дослідженнях надгортанник притискали портативним ларингоскопом до кореня язика, і у такий спосіб отримували змогу оглянути гортань (рис.3,4).

 

 image005

Рис.3. Вигляд надгортанника

 

image007

Рис.4. Голосова щілина

 

Справжні голосові складки мають вигляд блискучих еластичних стрічок. Нормальна голосова щілина має вузький симетричний просвіт. Далі огляд трахеї, що є другим анатомічним направленням дослідження. У першу чергу звертали увагу на її форму, саме вади розвитку еластичних і м’язових волокон трахеї та бронхів обумовлюють їх стенотичні зміни.
У нормі слизова оболонка трахеї світло-рожевого кольору, добре васкуляризована. Секреція слизових залоз забезпечує на поверхні прозорий шар слизу товщиною 5мкм, який рівномірно покриває всю слизову оболонку, при цьому в просвіті бронхів не візуалізується. Добре виражена рельєфність хрящових кілець.

 

Далі - біфуркація трахеї, саме її визначають третім анатомічним напрямком дослідження. Отже, киль біфуркації – каріна. За формою в нормі каріна може різнитися: загострена, сплющена, потовщена, сідловидна тощо (рис.5)

 

 image009

Рис.5. Зовнішній вигляд каріни в нормі

 

image011

Рис.6.Біопсія ендоскопічними щипцями

 

Якщо в цій ділянці визначають візуальні зміни в бронхах, то рекомендовано в першу чергу провести огляд там, де патологічний процес виражений менше, а вже після цього ретельно дослідити змінені тканини.

 

При виявленні патологічного новоутворення виконували біопсію за допомогою біопсійних щипців для цитологічного і гістологічного дослідження. Оглядали патологічне розростання, далі розташовували перпендикулярно біопсійні щипці по відношенню до ділянки з новоутворенням, розкривали їх, з помірною щільність притискали до нього, закривали бранші й виводили назовні з біопсійним фрагментом (рис.6). З останнього робили мазки-відбитки для цитології і поміщали його в 10%-й розчин формаліну для гістологічного дослідження.

 

Результати досліджень та їх обговорення.

 

Бронхоскопічна картина у тварин була різноманітною і характеризувала запальний процес різного ступеня поширення. 

 

Так, у 12-ти пацієнтів, у яких на рентгенограмах було встановлено ознаки звуження трахеї, бронхоскопічним методом клінічний діагноз підтверджено. Ступінь колапсу визначили наступним чином: зменшення просвіту трахеї на 25% - I ст (n=7); на 50% - II ст (n=3); зменшення на 75% - III ст (n=2); повне закриття просвіту трахеї – IV ст (n=0), (рис. 7-9).

 

 image013image015

Рис.7,8 .Ендоскопічні ознаки колапсу трахеї I-го та III-го ступеня.

 

image017 

Рис.9. Вада розвитку бронха ( стенотичні ознаки)

 

Ендоскопічні зміни слизової оболонки у тварин з I та II ступенем колапсу, вказували на нашарування патогенної мікрофлори, що призвело до розвитку катарального ендобронхіту. Ініціюючим чинником на нашу думку була дистонія трахеї, що ускладнилась ларинготрахеїтом та катаральним запаленням верхньодольових бронхів. Візуально слизова оболонка була гіперемована, інколи з ціанотичним відтінком, деформована, набрякла, нашаруванням тягучого прозорого або сіро-мутного мокротиння на стінках бронхів, евакуація якого дещо ускладнювалася. (рис. 10,11).

 

 image019

Рис.10. Хронічний гіперпластичний трахеїт (гіперемія, набряк, поліпоз на слизовій оболонці).

 

 image021

Рис. 11. Хронічний катаральний трахеобронхіт (стеноз, набряк, гіперпластичні поліпи на поверхні бронха, судинний малюнок не візуалізується).

 

В інших тварин, у яких було встановлено III ступінь колапсу (n=2), та на рентгенограмах яких були ознаки посилення бронхіального малюнка (n=12), бронхоскопічно виявлено яскраву гіперемію та набряк слизової оболонки, наявність тягучого секрету слизово-гнійного характеру, що певною мірою спричиняло звуження просвіту бронхів. Внаслідок хронізації запалення відбувається зростання грануляційних поліпів ( рис.12-14).

 

 image023

Рис. 12. Грануляційні поліпи в сегментарних бронхах при рецедивуючому трахеобронхіті

 

image025 

Рис. 13. Біоптат слизової бронха – грануляційний поліп (рихла сполучна тканина з судинами і інфільтрацією сегментоядерними лейкоцитами). Фарбування гематоксиліном-еозином. Збільшення х100.

 

 image027

 Рис.14.Катарально-гнійний ендобронхіт (стеноз, набряк, гіперемія та ексудат на слизовій оболонці).

 

У 3-х тварин (n=3) встановлено пухлину, котра частково або повністю перекривала просвіт бронха й обумовлювала клінічні ознаки рецидивуючого трахеобронхіту. Під час торкання інструментами такі новоутворення можуть значно кровоточити, тому пряму біопсію проводили особливо ретельно ( рис. 15-18).

 

 image029

Рис.15. Рак бронха ( повна обтурація просвіту бронха пухлиною).

 

 image031

Рис.16. Діагностична процедура бронхоскопії ( виявлена пухлина)

 

 image033

Рис.17. Периферичний рак легені (звуження просвіту бронха пухлиною)

 

 image035

Рис.18. Рак бронха (часткова обтурація просвіту).

 

Характеристику ендоскопічної картини інтенсивності запального процесу по трахеобронхіальному дереву і ступінь змін слизової оболонки можна відобразити в таблиці № 1, та визначити наступним чином: бронхіти супроводжуються виразним набряком та гіперемією слизової оболонки, судинний малюнок зникає, згладжуються міжкільцеві проміжки, гирло сегментарних та субсегментарних бронхів звужуються за рахунок набряку слизової оболонки. Патологічний секрет в’язкий, гнійний, заповнює просвіт бронхів. Міждольові та міжсегментарні шпори потовщуються, стають малорухливі. З’являється кровоточивість при торканні інструментами.

 

Вид патології

 

Характер трахеобронхіту
Колапс трахеї I ст. (n = 7 ) Дифузний катаральний
Колапс трахеї II ст. (n =3 ) Катарально – геморагічний з бактеріальним компонентом
Колапс трахеї III ст. (n = 2 ) Дифузний катарально- гнійний
Тварини з рецидивуючою бронхолегеневою патологією  (n=12) Частковий дифузний  катарально-гнійний
Тварини з бронхолегеневою патологією - пухлина (n=3) Локалізований катаральний

 

Таблиця № 1. Характеристика трахеобронхіту за даними бронхоскопічного дослідження

 

Перспективи подальших досліджень. Надалі при діагностичній бронхоскопії плануємо застосування методики браш-біопсії за допомогою спеціальної щітки - скарифікатора, бронхоальвеолярного лаважу, що надасть можливість поглибленого вивчення клітинного складу бронхоальвеолярної рідини, мікрофлори та цитоморфологічних змін.


Висновки

1. Застосування гнучкої відеобронхоскопії трахеобронхіального дерева і слизової оболонки у різних видів тварин є інформативним методом дослідження і верифікації клінічного діагнозу.
2. За допомогою прямої біопсії ендоскопічними щипцями можливо взяти біоптат з слизової оболонки та новоутворення (доброякісне, злоякісне)для встановлення гістологічного висновку.
3. Методика комбінованого загального знеболювання є ефективною не тільки для візуального ендоскопічного дослідження бронхолегеневої патології , але й взяття прямої біопсії з уражених тканин.

Список використаної літератури

1. Банадига Н.В. Клініко-патогенетичні аспекти хронічних і рецидивуючих неспецифічних
бронхолегеневих захворювань у дитячому віці та їх лікування: Автореф. дис. д-ра мед.
наук. — Київ, 1999. — 36 с.
2. Sai P. Haranath Global perspectives on bronchoscopy. Brazil 2012. 240 p.
3. Марунчин А.А. Анестезия при диагностической бронхоскопии прибором Ambu vScope.
Мир ветеринарии № 2 (18) март-апрель 2014. 52-53.
4. Laredo, FG. Sanchez-Valverde, MA. Cantalapiedra, AG. Pereira, JL. Agut, A: Efficacy of the
Komesaroff anaesthetic machine for delivering isoflurane to dogs 143, 437–440, 1998.


Діагностична гнучка відеобронхоскопія у тварин

 

Резюме

В статті розкрито методику гнучкої відеобронхоскопії приладом KRUUSE (vScope 2 Videoendoscope) у тварин , знеболювання пацієнтів для проведення дослідження, описано і охарактеризовано ендоскопічні зміни при бронхолегеневих захворюваннях. Доведено клінічну ефективність діагностичної бронхоскопії для верифікації клінічного діагнозу.

 

 

Diagnostic flexible videobronchoscopy of animals

 

Resume

А.Marunchyn 

The method of flexible videobronchoscopy by instrument KRUUSE (vScope 2 Videoendoscope) of animals, anaesthesia of patients by investigation are developed in the article. Endoscopic changes by bronchopulmonary diseases are described and characterized. The efficacy of diagnostic bronchoscopy is proved for verification of clinical diagnosis.